розуміти
Étymologie
- Étymologie manquante ou incomplète. Si vous la connaissez, vous pouvez l’ajouter en cliquant ici.
Verbe
розумі́ти rozumity \Prononciation ?\ imperfectif transitif de type 1a / perfectif[s] : зрозумі́ти
- Comprendre.
- Exemple d’utilisation manquant. (Ajouter)
Conjugaison
| Présent (Теперішній час) | Futur (Майбутній час) | Passé (Минулий час) | |
|---|---|---|---|
| я розумі́ю | я розумі́тиму | masculin : розумі́в | pluriel : розумі́ли |
| ти розумі́єш | ти розумі́тимеш | féminin : розумі́ла | |
| він, вона́, воно́ розумі́є | він, вона́, воно́ розумі́тиме | neutre : розумі́ло | |
| ми розумі́ємо, розумі́єм | ми розумі́тимемо, розумі́тимем | Impératif (Наказовий спосіб) | |
| ви розумі́єте | ви розумі́тимете | - | 2PS : розумі́й |
| вони́ розумі́ють | вони́ розумі́тимуть | 1PP : розумі́ймо | 2PP : розумі́йте |
| Participe présent actif (Теперішній час - Активний дієприкметник) | Gérondif présent (Теперішній час - Дієприслівник) | ||
| - | розумі́ючи | ||
| Participe passé actif (Минулий час - Активний дієприкметник) | Participe passé passif (Минулий час - Пасивний дієприкметник) | Participe adverbial (Минулий час - Безособова форма) | Gérondif passé (Минулий час - Дієприслівник) |
| - | - | - | розумі́вши |